НА́ТІК, теку, ч.
1. Шар якої-небудь речовини, що натекла куди-небудь, розтеклася по чомусь.
2. розм. Те саме, що на́бряк.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 214.