НАХИ́ЛЬНИЙ, а, е, розм. Який має нахил до чого-небудь. — Моя жінка нахильна до сільської ідилії (Н.-Лев., V, 1966, 240).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 228.