НАХУ́КАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Хукаючи, напустити тепла. В хаті було холодненько.. Хукав я, хукав, ніякого тепла не нахукав (Вишня, II, 1956, 365).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 230.