НАШОРО́ШЕНО. Присл. до нашоро́шений. Їдучи один попереду серединою шляху, Баржак нашорошено прислухався, що діється в колоні за ним (Гончар, II, 1959, 87); Коні нашорошено водять вухами (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 409).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 241.