НАШПИГО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., НАШПИГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.
1. Наколюючи що-небудь, втикати, закладати шматочки сала, часник, прянощі в нього. Вона.. зсмажила м’яса й нашпигувала часником та перцем (Чорн., Визвол. земля, 1959, 148); * Образно. Війна густо нашпигувала землю металом (Рад. Укр., 11. VI 1967, 4); // Шпигуючи, готувати яку-небудь кількість чогось. Нашпигувати багато гусей.
2. перен., розм. Підбурювати, підбивати до чого-небудь. — Чи то баби її нашпигували у полі, чи, може, сам Заруба дав директиву, але життя мені не стало коло неї (Кучер, Прощай.., 1957, 411).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 241.