НАШПИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАШПИЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., перех.
1. Приколювати шпилькою.
2. Настромлювати, натикати на що-небудь гостре або проколювати чим-небудь гострим. Як налетів [Бова Королевич] на мене, то так і нашпилив списом (Укр.. казки, легенди.., 1957, 53).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 241.