НЕБА́ЙДУ́ЖЕ. Присл. до небайду́жий. — А бояться нас, гадюки! — небайдуже виголосив кремезний парубок, зіпершись плечем у розкритих дверях вантажного вагона (Ле, Право.., 1957, 143).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 246.