НЕБЕЗПЕ́ЧНО. Присл. до небезпе́чний. Вони пірнали небезпечно глибоко, і тільки бульбашки, що лопалися нагорі, свідчили про те, що десь там знаходиться жива істота (Тют., Вир, 1964, 403); // у знач. присудк. сл. Іван.. здивувався і сказав Панькові, що в таку студінь небезпечно босому ходити (Март., Тв., 1954, 16.4); — Озеро дуже малярійне і ближче під’їжджати небезпечно (Смолич, І, 1958, 74).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 247.