НЕВАЖКИ́Й, а́, е́.
1. Який не має великої ваги; з вантажем невеликої ваги. Неважке.. збіжжя зложене було у невеличкий чемодан (Мирний, І, 1949, 389).
2. Який не вимагає великого напруження, великих зусиль для здійснення; легкий для виконання. — Робота моя неважка, — витоплю піч, зварю їсти, віддам — і вільна на увесь день і на всю ніч… (Мирний, III, 1954, 74); Робота в проскурниці була неважка після важкої роботи в свекрухи (Н.-Лев., II, 1956, 341).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 251.