НЕВБЛАГА́ННІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до невблага́нний. Систематичне вживання машин у сільському господарстві з такою ж невблаганністю витісняє патріархального "середнього" селянина, з якою паровий ткацький верстат витісняє ручного ткача-кустаря (Ленін, 3, 1970, 215); Чорні дні чернецького кубла підкрадалися повільно, але їхню невблаганність ігумен відчув уже давно (Донч., II, 1956, 9).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 251.