НЕВДЕ́РЖКА, и, ж., розм. Неможливість витримати що-небудь, утриматися десь. Вони давай на мене кричать; я бачу, що вже невдержка, та й давай тікать (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 253.