НЕВДЯ́ЧНО. Присл. до невдя́чний; // у знач. присудк. сл. [Річард:] Ні, власне я сього не хтів [хотів] сказати, було б се і негречно і невдячно (Л. Укр., III, 1952, 41).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 254.