НЕВИВО́ДНИЙ, а, е, розм. Який не виводиться, завжди є. Живуть [сестри] нічого собі.. І кабана проти Нового року щораз колють. Сало й смалець невиводні (Вирган, В розп. літа, 1959, 295).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 255.