НЕВЛАСТИ́ВИЙ, а, е, кому, чому. Не характерний для кого-,чого-небудь, не притаманний кому,-чому-небудь. Денис заговорив до Черниша з якоюсь, невластивою йому раніше, інтимністю в голосі (Гончар, III, 1959, 131); Сержант чомусь уже кілька годин зберігав невластиве йому мовчання (Жур., Вечір.., 1958, 275).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 267.