НЕВМОТИВО́ВАНО, НЕУМОТИВО́ВАНО. Присл. до невмотиво́ваний, неумотиво́ваний. Ганнусі закрутилися сльози в очах, а мене прошибло страхом, невмотивовано глибоким страхом! (Коб., І, 1956, 534).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 269.