НЕВРОЖА́ЙНИЙ, а, е. Який дає низький урожай, не відзначається урожайністю. — Розпочата в біжучім році з немалим коштом проба іригації сухих та неврожайних лук (Фр., II, 1950, 380); Якщо траплявся неврожайний рік, бувала посуха, повідь чи на поля налітала сарана, багато тисяч селян вмирало з голоду (Іст. середніх віків, 1955, 58).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 272.