НЕГА́ДАНО, розм., перев. з сл. неждано, несподівано. Присл. до нега́даний. Заручилась вона з Яковом Поліщуком, а того негадано віддано у москалі (Вовчок, VI, 1956, 335); Він [лист] прийшов так неждано і негадано, мов грім з ясного неба впав (Кучер, Голод, 1961, 17); — Чи вже мені смерть прийшла так несподівано та негадано? — сумує недужа (Л. Янов., І, 1959, 52).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 275.