НЕГА́ЙНИЙ, а, е. Який здійснюється, відбувається зразу, без затримки; терміновий. Я розумію вагу негайної висилки Вам поправленого матеріалу (Коцюб., III, 1956, 205); Низка вечорів пішла на товариські бесіди, родинні справи, негайні засідання і збори (Кач., II, 1958, 27); Командирам коштувало зусиль стримувати бійців від передчасного виступу, від негайної атаки на Перекоп (Гончар, II, 1959, 406).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 275.