НЕ́ГУРА, и, ж., діал. Туман. Часто негура заставала вівці у полонині (Коцюб., II, 1955, 326); На полонини часто заходить туман, як там кажуть, — негура (Гжицький, Опришки, 1962, 29).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 280.