НЕДА́ЛЬНІЙ, я, є.
1. рідко. Те саме, що недале́кий 1, 2. З недальнього аеродрому Сріблясті ракети звились (Бажан, Роки, 1957, 261); Раби колишні в роки вже недальні Підіймуть комунізму прапори (Воронько, Драгі.., 1959, 157).
2. Близький щодо спорідненості, стосунків і т. ін. (про родичів, друзів і т. ін.). П’ють знайомі дальні і недальні, Привітальні кажучи слова (Шпорта, Вибр., 1958, 487).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 282.