НЕДИСЦИПЛІНО́ВАНИЙ, а, е. Який не дотримується вимог дисципліни, правил поведінки, порушує порядок. Довкола запанувала така тиша, якої ще ніколи не було в нашому класі, що вважався найбільш галасливим і недисциплінованим у всій школі (Сміл., Сашко, 1954, 10); Матильда Георгіївна спинилася перед дверима, не бажаючи переступати поріг, за яким поселився підозрілий, недисциплінований, аморальний пожилець (Дмит., Обпалені.., 1962, 48).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 284.