НЕДОДИВИ́ТИСЯ, дивлю́ся, ди́вишся; мн. недоди́вляться; док. Допустити помилки, не помітити чого-небудь через неуважність, недбалість і т. ін. В азіатській частині Орська існує найстаріша в краї бібліотека, яка ще з 1911 року носить ім’я Тараса Шевченка. Дивно, як то недодивилися царські сатрапи? (Літ. газ., 1.ІХ 1959, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 292.