НЕДОЗВО́ЛЕНИЙ, а, е. Який не дозволяється, не рекомендується; заборонений. Пишучи фельєтони [фейлетони], я ніколи не розмовляю голосно, щоб часом не вирвалося яке недозволене слово (Сам., II, 1958, 258); Я й сидів.. на уроках дуже тихо і з усієї сили намагався не робити нічого недозволеного (Сміл., Сашко, 1957, 8).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 292.