НЕДОКО́ШЕНИЙ, а, е. Не повністю скошений. Збившись стеблинами в густу лаву, подекуди стоять самотою клапті недокошеної пшениці (Вас., І, 1959, 130); За розімлілою кукурудзою.. вклоняється в пояс недокошене чорне просо, далі голубіє капуста (Стельмах, II, 1962, 168).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 293.