НЕДОНО́ШЕНИЙ1, а, е. Який уже був у користуванні, вжитку (про одяг, взуття); не новий, ношений. Ганя дарувала бідним сестрам гостинці, давала їм свої дорогі недоношені сукні (Н.-Лев., І, 1956, 166); Кидав [Кесар] хлопцям під ноги недоношені штани та сорочки (Збан., Курил. о-ви, 1963, 33).
НЕДОНО́ШЕНИЙ2, а, е. Який передчасно народився. Нагляд за недоношеними гіпотрофіками.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 295.