НЕДОРО́БЛЕНІСТЬ, ності, ж.
1. Абстр. ім. до недороблений. Він не помічав недоробленість, кострубатість вірша (Кол., Терен.., 1959, 46).
2. Те саме, що недоро́бок 2. Тепер усі недоробленості, виявлені Петровим у підготовці до сівби, постали перед ним в іншому світлі (Ряб., Золототисячник, 1948, 105).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 297.