НЕДО́РОГО. Присл. до недороги́й. Воно б можна рекомендованими листами пересилати [новели], коли книжечки невеликі й пересилка недорого коштуватиме (Коцюб., III, 1956, 222); Турецький купець на алжирськім базарі Недорого дав за звірятко худе (Бажан, Роки, 1957, 278).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 298.