НЕДОЦІ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж Абстр ім. до недоці́льний. Раз мистецтво засіб, раз творення його підпорядковане основним завданням загальної політики, то і вся мистецька політика зводиться до вияснення доцільності чи недоцільності конкретно таких чи інших творів (Еллан. II, 1958, 149).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 302.