НЕДРУЖЕЛЮ́БНИЙ, а, е. Який неприязно, недоброзичливо, вороже ставиться до кого-небудь. Він [Данило Галицький] для оборони князівства змушений був вступити у переговори.. з недружелюбною Угорщиною (Тич., III, 1957, 258); // Який виражає неприязнь, недоброзичливість, ворожість до кого-небудь. А тим часом знов виникли недружелюбні вигуки (Горд., Дівчина.., 1954, 7); Наталя.. помітила недружелюбне ставлення до неї Романа (Збан., Між.. людьми, 1955, 184).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 302.