НЕЗАРО́СЛИЙ, а, е.
1. Не вкритий якою-небудь рослинністю (про місцевість і т. ін.). Чисте, незаросле місце то зужувалось [звужувалось], то місцями розходилось (Н.-Лев., II, 1956, 236); Ми .. скочили на грузьке і, тримаючись за руки, обходили незарослі місця [трясовини] (Досв., Вибр., 1959, 64).
2. Який не заріс волоссям.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 309.