НЕЗАЧЕ́ПЛЕНИЙ, а, е.
1. Якого ніхто не чіпав, до якого ніхто не торкався. Снаряди і бомби проржавіли, і витягання їх із землі зв’язане з великим риском. Але залишити їх на місці незачепленими — означало б піти на ще більший риск (Ком. Укр., 4, 1960, 10).
2. перен. На який ніхто не звернув уваги, не торкнувся побіжно у розмові, викладі і т. ін. Вона розповіла свою коротку історію, якою хотіла освітити незачеплений ще бік нашого питання (Ю. Янов., II, 1958, 104).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 311.