НЕЗВИ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до незви́чний. Білизна снігів Від сонця, що підводилось з-за гір, З незвичності засліплювала зір (Підс., Поеми, 1954, 7); Катюша сказала, що приїхала організувати нас [дітей], і це лякало всіх незвичністю і новизною (Чаб., Катюша, 1960, 16).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 312.