НЕЙТРАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж.
1. Дія за знач. нейтралізува́ти. Революційний пролетаріат добився нейтралізації війська, паралізувавши його у великі дні загального страйку (Ленін, 12, 1970, 30); Визначив [VIII з’їзд РКП(б)] курс партії на перехід від політики нейтралізації середняка до міцного союзу з ним (КПУ в резол, і рішен.., 1958, 30); Рухаючись, іони газу іноді стикаються один з одним, і при зіткненні двох різнойменно заряджених іонів відбувається їх нейтралізація (Курс фізики, III, 1956, 126).
2. Хімічна реакція, при якій розчин втрачає кислотні властивості за допомогою лугів, а лужні властивості — за допомогою кислот. Взаємодія кислоти з основою, в результаті якої утворюється сіль і вода, називається нейтралізацією (Хімія, 7, 1956, 91).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 326.