НЕКРУ́ТСЬКИЙ, а, е, іст., розм. Прикм. до не́крут. Підійшов я до столу і кажу: — Здорові були! А чого вам треба? — Некрутський набір, Сидоре, — одказав голова, — твій Іван на черзі (Стор., І, 1957, 215); // у знач. ім. некру́тська, кої, ж. Приміщення, в якому тримають рекрутів. Максим, як тільки випустили з некрутської, зараз потяг з москалями до шинку… (Мирний, І, 1949, 216).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 329.