НЕКУЛЬТУ́РНІСТЬ, ності, ж.
1. Абстр. ім. до некульту́рний. [Убийбатько:] Ну, це дійсно некультурність з твого боку, ботанік. Людину звалити (Мик., І, 1957, 353).
2. Низький рівень культури; відсталість. Магнітобуд, фортеця нових віків, поведе.. наступ на дикий степ, на некультурність, злидні, одвічну темряву (Донч., І, 1956, 157).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 330.