НЕЛА́СКА, и, ж. Неприхильне, неприязне, непривітне ставлення до кого-небудь; неприхильність, неприязнь. Горпина висидить цілу.. ніч, плачучись то на чоловічу неласку, то на його нещирість (Мирний, І, 1954, 233); Роками, довгими десятиліттями знімали куряву почаївськими шляхами богомоли-прочани, але доля їх.. щораз погіршувалась, Почаївська богоматір була чомусь непохитною у своїй бездушності, в своїй неласці до бідних людей (Мельн., Коли кров.., 1960, 73).
◊ Бу́ти в нела́сці — відчувати на собі чиюсь неприхильність, неприязнь. — Сьогодні він у неласці, але завтра обставини можуть раптом змінитися, і він знов з’явиться у столиці, у вищому світі (Тулуб, В степу.., 1964, 109); Попада́ти (попа́сти) в нела́ску — втрачати чиюсь прихильність, любов. — Через свою прихильність до тебе, через свою раду я попав у неласку, потерпів ганьбу і побої (Фр., IV, 1950, 108).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 330.