НЕЛОГІ́ЧНИЙ, а, е. Позбавлений логіки; непослідовний; // Який суперечить логіці у своїх поглядах, міркуваннях і т. ін. [Андрій:] Ти невиспана, знервована догляданням хворого і маєш право бути нелогічною (Л. Укр., ІІІ, 1952, 719).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 331.