НЕЛОГІ́ЧНО. Присл. до нелогі́чний; // у знач. присудк. сл. [Сусанна:] Забирайтесь геть, поки не прийшов Юрій Михайлович. [Тарталюк:] А це вже й зовсім нелогічно. Я.. хочу, щоб він прийшов (Коч., II, 1956, 478).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 331.