Слово "немудрий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


НЕМУ́ДРИЙ, а, е.

1. Із звичайними розумовими здібностями та невеликим життєвим досвідом; нерозумний. Ми [ученики] привикли до немудрих учителів (Фр., IV, 1950, 219); Верига боязко зирнув на Кривоноса; за козацьку честь він міг і шаблею повчити немудрих гречкосіїв (Панч, Гомон. Україна, 1954, 28); // у знач. ім. нему́дрі, рих, мн. Люди із звичайними розумовими здібностями. Дознаються небожата, Чия на вас шкура, Та й засядуть, і премудрих Немудрі одурять! (Шевч., І, 1963, 331).

2. Позбавлений складності. Дудник квапився хутчій скінчити свій перерваний розмовою немудрий туалет (Кач., Вибр., 1947, 34); Спасибі, милі пташенята, ..За те, що ваш немудрий, чесний спів Дає нам стільки втіхи й насолоди! (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 64); // Простий своєю будовою, своїм обладнанням, складом і т. ін. Чи пташину яку спіймає котрий [хлопець], чи змайструє яку немудру іграшку, та ще як нема в своїй сім’ї малечі, — ото й несе в школу Павлуші (Головко, II, 1957, 261); Дідусь робив людям вулики і лагодив немудру сільську машинерію (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 179); // Який легко можна зрозуміти, сприйняти, засвоїти; нескладний. Ярина була добріша за Одарку і показала Василині немудру справу коло самовара (Н.-Лев., II, 1956, 49); Так іноді поеми всі віддав би За кілька слів нерівних, гарячкових, Повитих гнівом, радістю, любов’ю, Немудрих слів, сильніших за премудрі! (Рильський, І, 1960, 248); // Позбавлений будь-якої розкоші, багатства; досить скромний. Вуйко встиг давно вже пообідати свій немудрий обід, відпочив трохи й косу підклепав… (Кос., Новели, 1962, 120); Невеличкий похідний чемоданчик Борового було вже зібрано. Лежало там усе немудре майно студента (Грим., Незакінч. роман, 1962, 191); // Простий формою та змістом. Не раз було зверталися до мене солдатки, щоб прочитати немудрого листа з фронту (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 86); // Який не потребує великих зусиль, уміння, хисту і т. ін. Наступного дня взялася Савета за немудрі свої обов’язки: випрала перепріле від бруду й поту шмаття трьох чоловіків, навела сякий-такий лад (Бабляк… Вишн. сад, 1960, 280).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 340.