НЕНАГОЛО́ШЕНИЙ, а, е, лінгв. Який не має наголосу. Ненаголошене о в більшій частині північних говорів не наближається до у (Курс сучасної укр. літ., мови, І, 1951, 9).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 341.