Слово "необачно" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


НЕОБА́ЧНО. Присл. до необа́чний. [Теофіл:] Сивизна ж та мені не дозволяє словами розкидати необачно (Л. Укр., II, 1951, 437); Заєць неначе розумів настрій мисливця і не тільки не квапився, а прямо-таки навмисне вів себе необачно (Ряб., Жайворонки, 1957, 22); // у знач. присудк. сл. Як це необачно, що вона наважилася порушити професорову заборону (Смолич, І, 1958, 80).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 344.