НЕОБГРУНТО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до необгрунто́ваний. Стьопа вирішив довести Котоваєві необгрунтованість його твердження (Трубл., Лахтак, 1953, 24); Необгрунтованість суджень свідчить про нелогічність мислення (Логіка, 1953, 88).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 344.