НЕОГЛЯ́ДНО. Присл. до неогля́дний. *Образно. Одна Прісьчина доля не складалася по-людськи. Горя того — за нею і поперед нею — неозорно, неоглядно… (Мирний, III, 1954, 23).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 346.