НЕОКАНТІА́НЕЦЬ, нця, ч. Прихильник, послідовник неокантіанства. З позицій цільного філософського матеріалізму Чернишевський боровся з неокантіанцями, позитивістами та іншими представниками ідеалістичних течій (Ком. Укр., 12, 1966, 42).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 348.