НЕО́Н, у, ч. Газ без кольору й запаху, що в незначній кількості входить до складу повітря й не бере участі в звичайних хімічних реакціях. Назву інертного газу неону.. дав двадцятирічний син відомого англійського хіміка Рамзая в 1898 році (Цікава хімія, 1954, 77); На вивісці палають срібно-білі неоном окантовані рядки (Голов., Поезії, 1955, 198).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 348.