НЕО́РАНИЙ, а, е. Не оброблений плугом. Хто мав який-небудь шматочок свого поля, сяк-так його шкрябав, засівав, ..панська ж земля зоставалася неорана, несіяна (Мирний, IV, 1955, 240); В Катерини .. боліло серце за своє неоране поле (Чорн., Визвол. земля, 1959, 48); // Який ніколи не оброблявся плугом; цілинний. Я збагнув, що ступаю по незайманій з правіків неораній землі (Хор., Ковила, 1960, 56).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 349.