НЕПЕРЕ́ЙДЕНИЙ, а, е.
1. По якому не йшли, якого не пройшли. До водокачки лежали ще довгі неперейдені кілометри (Гончар, III, 1959, 362); Я йду заплідненими нивами по неперейденій землі (Забіла, Поезії, 1963, 97).
2. Те саме, що непереве́ршений. Телефоніст намагався й собі встряти в розмову, підкинути й собі слівце про неперейдені з погляду рибальства якості Іловлі, маленької річки (Перв., Атака.., 1946, 70).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 353.