НЕПОГО́ЖИЙ, а, е. Хмарний і дощовий; непогідний. День як день, хмурий, непогожий, яких багато проминуло вже (Вас., II, 1959, 40); Стояли літні, але непогожі дні (Чорн., Визвол. земля, 1959, 102).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 358.