НЕПОРО́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до непоро́чний. Дівчата принесли з лісу квітів і сплели для неї [покійниці] барвистий вінок — знак непорочності дівочої честі (Міщ., Сіверяни, 1961, 212).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 362.