НЕПРИВІ́ТНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. неприві́тний. Стара не змогла довго сидіти у їх, — сльози давили її, непривітність невістки гнала з хати (Мирний, IV, 1955, 43); Не ганьте, друзі, за непривітність, Що ніби часто скупий на слові (Мал., Полудень.. 1960, 42).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 367.